Відповідно до ч. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) у разі реорганізації підприємства, установи, організації дія трудового договору працівника продовжується.

При цьому, п. 1 ст. 40 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. 

Таким чином, при реорганізації підприємства звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпПУ може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Крім цього, враховуючи вищезазначене, виникає питання про те, хто повинен здійснювати витрати на проведення скорочення штату. Чинним законодавством України з цього приводу не передбачено спеціальних вимог, а тому, на нашу думку існують наступні варіанти скорочення штату працівників на підприємстві, що реорганізовується, в залежності від кожної конкретної ситуації та рішень, прийнятих керівниками підприємств:

витрати по проведенню скорочення штату здійснює власник підприємства, що реорганізовується. У цьому випадку старий власник виплачує усім особам, які підлягають скороченню, вихідну допомогу у розмірі не менш середньомісячного заробітку, згідно із вимогами ст. 44 КЗпПУ, а також затверджує новий штатний розпис з урахування всіх змін, оскільки у разі зміни чисельності працівників, назв посад, окладів керівником підприємства повинен затверджуватися новий штатний розпис;

витрати по проведенню скорочення штату здійснює новий власник, який повинен виплатити усім особам, які підлягають скороченню, вихідну допомогу у розмірі встановленому ст. 44 КЗпПУ, а також затвердити новий штатний розпис з урахування всіх змін.

Слід також дотримуватися і інших основних вимог КЗпПУ щодо звільнення працівників у разі скорочення штату, а саме:

розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпПУ може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (у разі її наявності), членом якої є працівник (ст. 43 КЗпПУ);

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а також враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу (при наявності) на тому ж підприємстві, в установі, організації (ст. 492 КЗпПУ);

не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, згідно із медичним висновком), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 184 КЗпПУ). 

 

23.09.2009