Новини законодавства
[19.05.2009]
Зміни до Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію
Кабінет Міністрів України постановою № 445 від 06.05.2009 року вніс зміни до Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, а також затвердив Перелік держав, громадяни яких повинні підтверджувати наявність фінансового забезпечення перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі.
Відповідно до змін вибірковий контроль за наявністю достатнього фінансового забезпечення здійснюється під час проведення посадовою особою Держприкордонслужби співбесіди із громадянами у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон в порядку, що визначається Адміністрацією Держприкордонслужби.
Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.
Постанова набрала чинності 15.05.2009 року.
[19.05.2009]
Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства
Відповідно до ст. 8 Закону "Про зайнятість населення" роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці зазначених осіб.
На реалізацію цього Закону Кабінет Міністрів України постановою № 322 від 08.04.2009 року затвердив Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, дія якого поширюється також на іноземців, що направлені іноземними суб'єктами господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договорів (контрактів), укладених між українськими та іноземними суб'єктами господарювання, та іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань в секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорій "внутрішньокорпоративні цесіонарії" і "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні".
Зазначений дозвіл видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Такий дозвіл видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не має заборгованості перед ним.
Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості у строк, що не може перевищувати 30 календарних днів з дня одержання всіх необхідних документів. Про прийняте рішення центр зайнятості письмово повідомляє роботодавця.
За розгляд заяви про надання дозволу та продовження строку його дії з роботодавця справляється плата у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Такий дозвіл є підставою для отримання іноземцем візи відповідного типу, реєстрації місця тимчасового проживання в Україні та оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк дії дозволу.
Після закінчення строку дії дозвіл на використання праці іноземця повинен бути повернений роботодавцем до центру зайнятості.
У зв'язку з прийняттям зазначеної постанови КМУ визнав такою, що втратила чинність, постанову від 01.11.1999 N 2028 "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні".
Постанова набрала чинності 15 травня 2009 року.
[19.05.2009]
Посвідчення права власності на земельну ділянку
Згідно з останніми змінами до Земельного кодексу на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
На реалізацію нововведення Кабінет Міністрів України постановою від № 439 06.05.2009 року затвердив Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, який встановлює процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, на державному акті на право приватної власності на землю, державному акті на право власності на землю, державному акті на право власності на земельну ділянку (далі - державний акт).
Так, зазначена відмітка здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо.
Нотаріус проставляє на державному акті таку відмітку у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ.
Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на таку ділянку повинен проставити на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.
Для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку її власник повинен подати державний акт з відповідною відміткою нотаріуса та цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки/свідоцтво про право на спадщину.
Водночас КМУ встановив, що державні акти, долучені до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, можуть бути замінені у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб, до яких переходить право власності на земельну ділянку.
Постанова набрала чинності 15.05.2009 року.
[19.05.2009]
Положення про постійного представника Кабінету Міністрів України на загальних зборах акціонерного товариства
Кабінет Міністрів України постановою № 434 від 06.05.2009 року затвердив Положення про постійного представника Кабінету Міністрів України на загальних зборах акціонерного товариства.
Так, постійний представник Кабінету Міністрів України призначається для акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, у статутному капіталі яких державна частка становить понад 50 відсотків і суб'єктом управління корпоративними правами держави стосовно яких визначено Кабмін.
Такий представник призначається і звільняється КМУ. Ним призначається особа, що займає посаду заступника керівника центрального органу виконавчої влади.
Постійний представник:
- залежно від форми існування акцій товариства забезпечує внесення до реєстру власників іменних цінних паперів або системи депозитарного обліку зберігача змін щодо визначення КМУ суб'єктом управління корпоративними правами держави стосовно товариства;
- у тижневий строк після внесення зазначених змін подає центральному органу виконавчої влади, на який покладено забезпечення реалізації державної політики у відповідній галузі (далі - уповноважений орган), пропозиції щодо дати проведення позачергових загальних зборів товариства, їх порядку денного, кандидатур для обрання до складу наглядової ради та ревізійної комісії, які представлятимуть інтереси держави як акціонера товариства;
- ініціює в установленому порядку проведення позачергових загальних зборів товариства;
- бере участь у загальних зборах товариства і засіданнях його наглядової ради, голосує згідно з наданими йому завданнями;
- організовує роботу наглядової ради товариства як її голова згідно із статутом товариства та положенням про наглядову раду та ін.
У товаристві, в статутному капіталі якого розмір корпоративних прав держави становить 100 відсотків, постійний представник не призначається.
Постанова набрала чинності 15.05.2008 року.
[13.05.2009]
Про найменування акціонерних товариств
У зв'язку з вступом в дію 30 квітня 2009 року Закону України "Про акціонерні товариства" Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільним листом № 4008 від 10.04.2009 року надали роз'яснення щодо найменування юридичних осіб.
Так, відповідно до нового Закону акціонерні товариства поділяються за типом на публічні та приватні.
Відповідно до п. 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу юридична особа повинна мати своє найменування, у якому зазначаються її організаційно-правова форма та назва.
Виходячи з цього, в скороченому найменуванні акціонерного товариства можна не вказувати тип акціонерного товариства (публічне чи приватне), а зазначити лише організаційно-правову форму (АТ).
Оскільки чинним законодавством не передбачені вимоги щодо скороченого найменування, Держкомпідприємництво та ДКЦПФР рекомендують суб'єктам господарювання самостійно визначити таке найменування та вважають за доцільне у скорочених найменуваннях акціонерних товариств використовувати скорочені назви організаційно-правових форм, за типом ПАТ і ПрАТ відповідно, замість публічних та приватних акціонерних товариств.
[13.05.2009]
Зміни до Правил дорожнього руху
Кабінет Міністрів України постановою № 395 від 22.04.2009 року вніс зміни до Правил дорожнього руху, відповідно до яких:
1. Автомагістраль - автомобільна дорога, що:
- спеціально побудована і призначена для руху транспортних засобів, не призначена для в'їзду на прилеглу територію або виїзду з неї;
- має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою;
- не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин, має огородження на узбіччях і розділювальній смузі та обгороджена сіткою;
- позначена дорожнім знаком 5.1 "Автомагістраль".
2. На автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, максимальна швидкість руху не більше 110 км/год.
3. На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися та дати можливість перевірити номера агрегатів і комплектність транспортного засобу. Перевірка технічного стану автомобіля, відповідно до внесених змін, не передбачається.
4. Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Обов'язковим є встановлення дорожніх знаків 3.30 "Кінець обмеження максимальної швидкості" та 3.32 "Кінець зони обмеження максимальної швидкості" на відстані не більше ніж 2 км від місця встановлення знака обмеження швидкості руху.
Постанова набрала чинності 05 травня 2009 року.
[13.05.2009]
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
Верховна Рада України Законом № 1066-VI від 05.03.2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» внесла зміни до деяких законодавчих актів, зокрема до Земельного кодексу, відповідно до яких поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на ці ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом або свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
Крім того, зміни внесені також до Закону "Про землеустрій", ними визначено склад технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок.
Закон набирав чинності 2 травня 2009 року.
[13.05.2009]
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії
Відповідно до спільного наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України та Міністерства з питань житлово-космунального господарства України № 170/420 від 30.12.2008 року з 1 травня 2009 р. втратив чинність наказ Держкомпідприємництва та Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 1/3 від 09.01.2007 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії)".
На заміну вищезазначеному наказу Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України та Міністерство з питань житлово-космунального господарства України спільними наказами № 167/417, № 168/418, № 169/419 від 30.12.2008 року затвердили:
1. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), які поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії;
2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з транспортування теплової енергії;
3. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, які є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з постачання теплової енергії.
Накази набрали чинності з 1 травня 2009 року.
[13.05.2009]
Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності
Відповідно до п. 9 ст. 128 Земельного кодексу розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на 5 років.
На реалізацію цієї норми Кабінет Міністрів України постановою № 381 від 22.04.2009 року затвердив Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, який визначає механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами (далі - покупці) земельних ділянок державної та комунальної власності.
Так, розстрочення платежу надається покупцям за умови:
- сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в повному обсязі частини платежу, що зараховується до державного бюджету (не підлягає розстроченню), та не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до місцевого бюджету;
- встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.
Постанова набрала чинності 30 квітня 2009 року.
[13.05.2009]
Закон України «Про акціонерні товариства»
30 квітня 2009 року вступив в силу Закон України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону через два роки з дня набрання ним чинності втрачають чинність ст.ст. 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств. Відповідні зміни вносяться до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із Законом діють у частині, що не суперечить Закону.
Законом встановлюється вимога щодо приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом, у відповідність з нормами Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності Законом. При цьому акціонер акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами Закону, має право після закінчення зазначеного строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність з Законом.
Акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв’язку з приведенням його у відповідність із Законом.
|
