Плата за землю та місцеві податки і збори

 

Законом № 398-V продовжено дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 р. Верховною Радою АР Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим). Зазначений експеримент введено в дію Законом про Державний бюджет України на 2003 р. і щорічно законами про державний бюджет на поточний рік його дія продовжується.

 

Порядок справляння місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених ст. 15 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування», у 2007 р. не змінюється.

 

 

Відповідно до п. 5 Закону № 398-V внесено зміни до п. 4 частини першої ст. 12 Закону України від 03.07.92 р. № 2535-XII «Про плату за землю» (за текстом – Закон № 2535-XII), а саме: «вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів» звільняються від сплати земельного податку. Слід зазначити, що ці органи щорічно звільнялися від сплати земельного податку законами України про державний бюджет, а Законом № 398-V цю норму закріплено у Законі № 2535-XII.

 

На відміну від попереднього року в 2007 р. від сплати земельного податку звільняються вітчизняні заклади фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. У 2006 р. від сплати земельного податку звільнялися заклади фізичної культури та спорту, які утримуються не за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів за умови підтвердження віднесення їх до вищезазначених закладів органами статистики, а також у 2006 р. звільнялися від сплати земельного податку спортивні бази олімпійської та параолімпійської підготовки за Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2006 р. № 881.

 

Статтею 67 Закону № 489-V встановлено, що у 2007 р. по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою ст. 7 Закону № 2535-XII, збільшені в 3,1 раза.

 

Зазначена норма передбачена останнім абзацом ст. 7 Закону № 2535-XII, який визначає, що встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

Отже, по землях населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено, коефіцієнт індексації ставок земельного податку в 2007 р. не змінився і залишився на рівні 2006 р. у розмірі 3,1. 

 

Частиною другою ст. 67 Закону № 489-V також визначено, що по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 01.01.2007 р., застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 6 та частиною першою ст. 7 Закону № 2535-XII.

 

Відповідно до ст. 23 Закону № 2535-XII грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783.

 

Відповідно до постанови № 783 коефіцієнт індексації безпосередньо залежить від середньорічного індексу інфляції за попередній рік.

 

Після визначення Держкомстатом України середньорічного індексу інфляції за 2006 р. Держкомземом України буде доведено до відома власників землі та землекористувачів коефіцієнт індексації грошової оцінки землі станом на 01.01.2007 р.

 

Статтею 116 Закону № 489-V встановлено, що у разі розформування у 2007 р. військової частини пільга із плати за землю для військових формувань діє до кінця бюджетного року з моменту розформування такої військової частини. Після закінчення цього терміну платником податку із плати за землю визначається Міністерство оборони України.

 

З метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом № 489-V ст. 71 цього Закону зупинено на 2007 р. дію: статей 3, 22 Закону № 2535-XII, а також частини четвертої ст. 21 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання.

Источник: